Угода про асоціацію між Україною та ЄС за своїм обсягом та змістом є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшою міжнародною угодою з третьою країною, коли-небудь укладеною Європейським Союзом. Які сфери охоплюватиме угода, які зобов’язання братимуть на себе сторони та яке значення матиме даний документ для України – про це йдеться в огляді експерта у сфері європейської інтеграції Миколи Кузьо. Дослідження публікується Лабораторією законодавчих ініціатив з метою активізації громадського обговорення євроінтеграційної політики України та перспектив підписання Угоди в 2013 році.

Угоди про асоціацію є особливим видом міжнародних угод, які ЄС укладає із третіми країнами. Як свідчить історичний досвід, такі угоди Європейський Союз укладає з країнами, з якими готовий розвивати міцні тривалі «особливі відносини», що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей. Більше того, часто такі Угоди передували приєднанню держав до Європейського Союзу.

Масштабність та комплексність Угоди підтверджують доволі поширену тезу про те, що УА, з набранням чинності, могла б стати основою та орієнтиром для важливих комплексних і системних політичних, соціально-економічних,  правових та інституційних реформ в Україні, та остаточно підтвердити вибір європейської моделі суспільного та економічного розвитку.

Цей стислий огляд робить свій внесок в осмислення природи, значення та змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пропонує виклад її основних положень, викликів та завдань, що постануть у зв`язку з її імплементацією. Безумовно це лише загальний аналіз УА, своєрідний вступ до цієї масштабної за обсягом та змістом Угоди, яка пронизана не тільки значними змістовними положеннями, а й безліччю посилань на існуючі європейські та міжнародні стандарти у відповідних сферах.

Попри зазначений обсяг та зміст Угоди, а також закладені у ній взаємні та односторонні зобов`язання Сторін, включаючи великий масив зобов`язань України щодо наближення свого законодавства та практики його застосування до права Європейського Союзу та відповідних міжнародних стандартів, УА більшою мірою є інструментом та обсягом можливостей, які ще слід, засукавши рукава та зосередивши волю, реалізувати та наповнити конкретними досягненнями і здобутками, відчутними для кожного українського громадянина.

Саме виходячи з цього розуміння вже сьогодні слід розпочати ознайомлення з Угодою, залучивши якомога ширше коло зацікавлених сторін з тим, щоб у подальшому реалізувати її потенціал якомога повніше та ефективніше.